2022-10-04
Всесвітній день тварин відзначається щороку 4 жовтня – це привід не тільки згадати про домашніх улюбленців та диких особин, а й замислитися про екологічну ситуацію у всьому світі. Адже через зміни клімату, вирубку лісів не тільки гинуть представники фауни, а й зникають цілі види.
Розповідаємо, звідки бере початок Всесвітній день тварин, та які звірі та птахи в Україні невдовзі можуть зникнути.
Як виник Всевітній день тварин
Запровадив Всесвітній день тварин в Берліні у 1925 році німецький письменник і зоозахисник Генріх Ціммерманн. Спочатку свято відзначалося 24 березня, але з 1929 року було перенесене на 4 жовтня.
При цьому варто зауважити, що ідею письменника спершу підтримали лише у Німеччині, Австрії, Швейцарії та Чехословаччині. Проте у травні 1931 року міжнародний конгрес прихильників руху офіційно затвердив 4 жовтня Всесвітнім днем тварин. І відтоді щороку кількість країн, у яких його відзначають, зростає. Так, у 2008 році заходи до цього дня проводилися у 66 країнах.
Мета свята полягає у:
А захищати представників фауни дійсно необхідно, і, в першу чергу, захищати від діяльності людини.
За даними дослідників Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), за останні 50 років популяція тварин у лісах планети скоротилася більше ніж у двічі. Найбільш вразливими категоріями, за спостереженням науковців, є амфібії, наприклад, жаби, а також ссавці, зокрема, мавпи та лісові слони. Скорочення кількості диких видів відбувається через втрату середовища існування, зокрема внаслідок вирубування лісів.
Зміна фауни лісів буде небезпечною – може зникнути здатність лісів зберігати парникові гази, що призведе до жорсткішої кліматичної кризи.
Які тварини от-от можуть зникнути в Україні
В Україні види, що знаходяться під загрозою зникнення, заносять до Червоної книги. Вони підлягають особливій охороні на всій території країни. "Найпопулярнішими" тваринами Червоної книги є наступні:
ЗУБР
Зубр має природоохоронний статус виду – зниклий у природі. В Україні нараховується менш як 200 зубрів. Причини зміни численності - браконьєрство і недбале ведення мисливського господарства.
РИСЬ
Рись визначається як рідкісний вид, в Україні налічується до 500 особин. Найбільше особин налічується в Карпатах. Численність рисі зменшується через деградацію місць існування, фрагментацію ареалу, збіднення кормової бази та браконьєрський відстріл.
Ведмідь бурий
Ведмідь бурий наразі зустрічається в Україні тільки в районі Карпат і вважається зникаючим видом. Кількість ведмедів не перевищує 300 особин. Причини змiни чисельностi: фрагментація ареалу, інтенсивна експлуатація та омолодження лісів і велике рекреаційне навантаження на них; високий рівень чинника непокою, браконьєрський відстріл тварин.
ЇЖАК ВУХАТИЙ
Статус зникаючого має їжак вухатий. Причина - деградація степових екосистем. На території України цих істот лишилося лише кілька десятків. Причини зменшення кількості тварин - деградація степових екосистем, засадження ділянок псамофітного степу монокультурами сосни, поширення їжака білочеревого, тиск хижаків (лисиці, бродячі пси).
ГОРНОСТАЙ
Ця тварина в Червоній книзі має статус неоціненого, а її чисельність в Україні невідома. У 1999 р. у Дунайському заповіднику було обліковано 330-470 особин. На о-вах Кременчуцького водосховища, у Чорноморському заповіднику, в дельті Дністра мешкає по 10–50 особин. У Донецькій та Луганській областей чисельність оцінюють у 500–600 особин. Причини змiни чисельностi: трансформація водно-болотних угідь. Суттєво погіршило ситуацію депресія популяцій водяної нориці — основної жертви хижака.
КІТ ЛІСОВИЙ
Через вирубування дібров щороку скорочується популяція лісових котів. В Україні налічують приблизно 50 особин.
КОРСАК
Корсак має статус рідкісного виду, в Україні зустрічається в Луганській області і не перевищує 20 особин.
ЛЕЛЕКА ЧОРНИЙ
Чорного лелеку непросто знайти у природі - він намагається уникати людей. Загалом в Україні цих птахів приблизно 400-450 пар. Гніздяться вони переважно на Поліссі та у Карпатському регіоні.
ЗАЄЦЬ БІЛИЙ
До рідкісного виду потрапив і заєць білий – чисельність тварин налічує кілька сотень особин. Найбільше їх спостерігається на Чернігівщині та Сумщині.
ЖУК-ОЛЕНЬ, РОГАЧ ЗВИЧАЙНИЙ
До рідкісного виду в Україні відносять і жука-оленя. Він зустрічається рідко, але локально у великій кількості. Зменшення кількості жука пов’язане з прийнятою методикою лісогосподарювання, за якою багато дерев не доживають свого природнього віку. Молоді посадки дерев не придатні для харчування та розмноження виду.
Нагадаємо, дикі коні Пржевальського, які у ХХ столітті були винищені в природі, але збережені в зоопарках, заселяють Чорнобильську зону – там уже налічується до 100 особин.