Інструктаж з безпеки життєдіяльності під час воєнного стану

2022-10-24

Напередодні осінніх канікул у Добрянському ліцеї розпочато інструктивну роботу з учнями щодо безпеки життєдіяльності. В рамках проведення цілеспрямованої профілактичної роботи щодо запобігання травматизму, виховання поважного ставлення до безпеки людини, усвідомлення необхідності вироблення навичок з дотримання правил поведінки у надзвичайних ситуаціях щодня дистанційно надається тематична інформація. Понеділок присвячений тематиці безпеки під час воєнного стану.

В Україні діє воєнний стан та тривають бойові дії, тож кожен учень закладу загальної середньої освіти повинен знати основні правила поведінки та дій під час повітряної тривоги, обстрілів, комендантської години.

Повітряна тривога

Якщо ви почули гудки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом декількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім». Про алгоритм дій неодноразово повідомляли в Державній службі надзвичайних ситуацій України, він такий:

• увімкніть телебачення або радіо. Інформація звучатиме через офіційні канали протягом 5 хвилин після звучання сирен;

• зосередьтесь, прослухайте повідомлення та виконуйте почуті інструкції. Залишайте теле- радіоканали увімкненими. З них може надходити подальша інформація;

• зазвичай під час тривоги на офіційних каналах звучить інформація від місцевої влади про повітряну тривогу, під час якої треба взяти запас харчів, води та прямувати до найближчого укриття;

• повідомте про почуте сусідам чи знайомим, за необхідності надайте їм допомогу;

• у разі виникнення надзвичайної ситуації телефонуйте 101;

• в Україні працює мобільний застосунок «повітряна тривога», який сповіщає про небезпеку у конкретному регіоні. Його можна завантажити у Gоogle Play Market та AppStore.

Як поводитися під час обстрілу

Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних дій, перш за все потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою). Так ви уникнете розльоту уламків скла. Проте краще закрити вікна мішками з піском або масивними меблями.

Обстріл стрілецькою зброєю

Якщо ж ви потрапили під обстріл стрілецькою зброєю, тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів, Служба безпеки України радить діяти так:

• якщо ви вдома, то сховайтеся в безпечному місці: ванній кімнаті або ж самій ванні. Якщо це неможливо, ляжте на підлогу, вкрившись предметами, що можуть захистити вас від куль та уламків;

• на відкритому місці впадіть на землю та закрийте голову руками. Перебувайте біля будь-якого виступу чи заглиблення в землі. Укриттям може стати навіть сміттєва урна;

• ваше тіло має бути у безпечному положенні: згрупуйтесь, ляжте в позу ембріона, розверніться ногами у сторону пострілів та прикрийте голову руками. Коли почнуться постріли, розтуліть рот, щоб вберегти барабанні перетинки;

• чекайте щонайменше 5 хвилин в укритті, допоки стрілянина не вщухне.

Артобстріл, мінометний обстріл чи авіаналіт

Як що ви почули гучний свист, залп запуску та вибух снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу або авіанальоту.

• Міноборони пояснює, сам снаряд, як і залп установки, можна помітити та зреагувати. Тому краще постійно стежити за небом. Удень – це димний слід від ракети, вночі – яскравий спалах;

• якщо поруч є бомбосховище і ви почули сирену – знак «Увага всім», – терміново йдіть до укриття;

• в укритті увімкніть телебачення або радіо на будь-якому носії або відкривайте сторінки офіційних державних каналів. Там протягом 5 хвилин буде інформація про те, що трапилось. Виконуйте інструкції;

• залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.

Якщо ви вдома:

– обирайте місце в кутку та недалеко від виходу, щоб миттєво залишити будинок у разі влучення снаряду. Ховайтесь у підвалі або іншому заглибленому укритті, між несучими стінами.

Якщо ви в транспорті чи на вулиці, то негайно дійте так:

• падайте на землю, закрийте голову руками або предметами, закрийте долонями вуха та відкрийте рот (це врятує від контузії). Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому приміщенні;

• не залишайтеся у під'їздах під арками та у підвалах панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. У жодному разі не ховайтесь біля всього, що може вибухнути чи впасти на вас;

• для укриття підійдуть підземні переходи, метро, укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий бордюр, каналізаційний люк, траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 м, на відкритому місці;

• якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі, трамваї, авто – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку «від будівель та споруд і залягти на землю.

Після закінчення обстрілу (бомбардування):

Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися.

Правила поведінки під час комендантської години

Під час комендантської години, період дії якої встановлює місцева влада кожного регіону, заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях, якщо ви не є працівниками об’єктів критичної інфраструктури (для цього у вас має бути спеціальна перепустка).

Особи, які перебувають на вулицях в заборонений час, можуть вважатися членами диверсійно-розвідувальних груп.

Правило не поширюється на переміщення до укриттів під час сигналу тривог.

Під час комендантської години в Державній службі надзвичайних ситуацій України рекомендують дотримуватись правил світломаскування:

• зашторювати вікна;

• вимикати світло в оселях;

• гасити вуличне освітлення своїх будинків;

• прибирати з підвіконь усі лампи, зокрема й фітолампи по догляду за рослинами.

Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами

Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для життя.

Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.

Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!

Мінна безпека

Війна приносить з собою чимало небезпек. На територіях, де відбувалися бойові дії або які були під окупацією, залишаються вибухонебезпечні предмети, що становлять загрозу для дітей і дорослих. Особливо для дітей, адже вони прагнуть все досліджувати, вивчати, а незвичайні предмети їх особливо приваблюють.

Що таке міна?

Міна — це пристрій, який вибухає і призначений для вбивства або поранення людей, які торкнулися його або підірвали. Вони спеціально розроблені для того, щоби вибухати, коли на них наступають, підіймають, натягують на розтяжку або якимось іншим чином торкаються.

• Більшість мін встановлюються приховано, тому їх рідко можна побачити. Зазвичай їх закопують у межах 15 см від поверхні землі або кладуть на землю або над землею (наприклад, на кілках або прикріплюють до дерев).

Міни можуть бути виготовлені із пластику, металу та дерева та мати вигляд каменя, кулі, коробки чи ананасу. Самі міни чи розтяжки можуть бути прикріплені до інших об’єктів, наприклад, упаковки від сигарет або банки з-під напоїв.

Ознайомитися з тим, як можуть виглядати найбільш поширені міни, а також дізнатися про них більш детально можна на сайті «Суперкоманда проти мін», створеному UNICEF Україна спільно з МОН та ДСНС України спеціально для дітей.

• Крім того, фото мін та опис кожної з них можна знайти на сайті ДСНС України у мережі Facebook.

Також UNICEF Україна спільно з Державною службою надзвичайних ситуацій, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Нацполіцією підготували серію освітніх відео з песиком Патроном «Навчаємось мінній безпеці» про ризики тих вибухонебезпечних предметів, які можна зустріти на території України, де велися бойові дії.

Уважно розгляньте зовнішній вигляд мін (особливо верхню частину), зверніть увагу, що вони можуть мати ще якісь розтяжки, волосінь (ліску). Варто розуміти, що підозрілі предмети, які ми можемо знайти на вулиці можуть відрізнятися від побачених макетів вибухових предметів. Тому зверніть увагу, що не можна підіймати з землі іграшки, ґаджети, гаманці, коробки цукерок, подарункові пакети тощо.

Які існують ознаки замінованих територій?

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки рекомендує орієнтуватися на такі ознаки:

• У цьому районі можна побачити трупи або скелети тварин.

• На землі знайдено вощену упаковку, яка використовується для зберігання мін, або дерев’яні, пластикові чи металеві контейнери військового вигляду.

• Територія позначена з допомогою традиційного знаку «СТОП МІНИ» у вигляді черепа і схрещених кісток, або підручними засобами: палиці, каміння, стрічка тощо.

• Існують наявні ознаки бойових дій: пошкоджені або знищені транспортні засоби, обладнання та споруди, а також шматки металу, які виглядають як результат вибуху.

• Порушений ґрунт і рослинність. Часто встановлення наземних мін спричинює порушення в природному середовищі, що виглядають дивними або недоречними. Наприклад, на ґрунті помітні незначні западини, свіжі прогалини в траві тощо.

Міни та вибухові пристрої можуть бути встановлені в різних місцях, але є перелік місць підвищеного ризику, яких варто уникати:

• Військові позиції. Міни часто встановлюють на військових позиціях і лініях протистояння та навколо них. Можна їх знайти в цивільних будівлях, які використовувалися як командні або спостережні пункти, в місцях відпочинку армії та навколо них, у зонах засідок, поблизу місць розміщення блокпостів.

• Об’єкти критичної інфраструктури: аеропорти, мости, заводи, склади тощо.

• Зруйновані будівлі та транспортні засоби, обладнання.

• Транспортні маршрути. Міни можна знайти на стежках, дорогах, коліях, перехрестях, а також в уламках або брухті вздовж маршруту.

• Окремі цивільні об’єкти. Вибухові пристрої також можна знайти на переправах через річки, у колодязях, водозаборах, у сільськогосподарських угіддях, у виноградниках, садах, в адміністративних будівлях і офісах, на кладовищах.

Які наслідки мінування для здоров’я дітей?

Травми від наземних мін зазвичай виникають через те, що дитина несвідомо наступає на міну. Дорослі, як правило, зазнають лише травм, діти ж часто гинуть, бо їхні життєво важливі органи знаходяться в межах досяжності сили вибуху. За оцінками, 85% дітей помирають, не доїхавши до лікарні.

Фізичні наслідки:

• Міни можуть бути активними понад 80 років і залишатися смертоносними для дітей.

• Якщо діти виживають унаслідок нещасного випадку на міні, вони часто отримують сильні травми, можуть втратити зір, слух, пальці рук і ніг, кінцівки, геніталії.

• Травми можуть вплинути на їхню здатність гратися, навчатися, працевлаштовуватися..

Що має робити дитина, якщо побачила міну або інший вибухонебезпечний предмет?

Рятувальники радять зараз не гратися наодинці, без нагляду дорослих, особливо після повернення на території, які тимчасово були під російською окупацією.

Запам’ятайте три прості правила безпечної поведінки:

Якщо бачиш вибухонебезпечний пристрій —

1. Не підходь!

У разі виявлення вибухонебезпечного або підозрілого предмета потрібно зупинитися, роздивитися, чи немає поряд подібних предметів і відійти на безпечну відстань (хоча б 100 м, а краще 300 м). Повертатися потрібно тим шляхом, яким і прийшли.

2. Не чіпай!

Категорично забороняється:

• торкатися пристрою;

• пересувати його;

• намагатися розібрати;

• накривати чимось;

• заносити у приміщення;

• вдаряти по ньому;

• кидати у водойми;

• розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

• закопувати у землю.

3. Повідом дорослих, рятувальників (101) або поліцію (102).

• Вкажи адресу та орієнтири місця, де виявив пристрій.

• Телефонувати потрібно на безпечній відстані від вибухонебезпечного пристрою, аби він не спрацював (300 м).

• Рятувальники також радять відключити мобільні телефони поблизу місця розташування вибухового пристрою, оскільки він може бути радіокерованим.

Додатково дітям молодшого шкільного віку можна подивитися мультфільми про мінну безпеку від UNICEF Україна:

• «Безпечні канікули»;

• «Лісовий скарб».

Учням 5-9 класів можна переглянути навчальний посібник у вигляді коміксу «Мінна безпека не без ПЕКа», який доступний для завантаження за покликанням.

Що робити, якщо ви опинилися на мінному полі (замінованій території)?

Підліткам (12-17 років) і дорослим Данська рада у справах біженців (DRC) дає такі поради:

1)Зупиніться і не рухайтеся.2) Подивіться навколо.3) Заспокойтеся.4) Якщо є інші люди за вами, попередьте їх про міни і попросіть, щоб вони пішли за допомого або викликали на допомогу Державну службу з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за номером телефону «101».5) Якщо ви на самоті, кличте на допомогу. Коли ви побачите тих, хто вас знайшов, попередьте їх про міни і зверніться з проханням викликати ДСНС з безпечної відстані.6) Якщо допомоги немає і чекати її немає від кого, скористайтеся своїм мобільним телефоном та викличте ДСНС за номером телефону «101».

• «Самостійний вихід з замінованої території — ми не радимо цього робити, тому що немає безпечного виходу з мінного поля... Буде краще, якщо насамперед ви туди не підете», — зазначають фахівці у справах біженців.

7) Коли ви перебуваєте вже на безпечній території, розкажіть іншим людям, щоб вони трималися подалі від цієї місцевості.

Що робити, якщо ви зіткнулися з інцидентом підриву на міні?

Підліткам (12-17 років) і дорослим Данська рада у справах біженців (DRC) рекомендує:

1) Зупинитися.2) Подивитися навколо.3) Заспокоїтися.4) Не входити у небезпечну зону/не підходити до постраждалої особи.5) Не дозволяти нікому іншому бігти до постраждалого — це небезпечно, там можуть бути інші міни.6) Попередити постраждалого, щоб він не рухався, і повідомити йому, що допомога скоро прибуде.7) Відійти на безпечну відстань (300 м) і викликати Державну службу з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за номером телефону «101», а також «швидку допомогу» за номером телефону «103» надаючи інформацію в тому вигляді, наскільки ви впевнені в ній.8) При відсутності мобільного телефону або якщо ви перебуваєте поза зоною покриття мобільної мережі, негайно йдіть по допомогу.

Як зменшити ризик потрапляння у зону мінування?

Центр громадського здоров’я МОЗ України повідомляє:

Якщо ви рухаєтеся пішки:

• Дізнайтесь з офіційних джерел, чи є територія безпечною. Завжди збирайте актуальну інформацію, плануючи свій маршрут. Якщо є ділянка, про яку ви знаєте або підозрюєте, що вона замінована, уникайте її.

• Завжди носіть при собі аптечку.

• Під час руху групою, відстань між членами групи має становити близько 25 метрів.

• Ніколи не ходіть по зарослих ділянках. Замість цього тримайтеся тротуарів і доріжок, якими часто користуються.

• Не заходьте в покинуті будівлі та не відвідуйте безлюдні місця.

• Не торкайтеся підозрілих предметів, а тим більше — мін та снарядів. Ніколи не піддавайтеся спокусі забрати «сувеніри» з зони бою — ви цілком можете активувати нестабільний снаряд або запустити міну-пастку, розроблену спеціально для привернення вашої уваги.

• Не знімайте знищену військову техніку. Під час удару бронебійні снаряди можуть випаровувати токсичні речовини, вдихання яких може призвести до негативних наслідків для здоров’я.

• Тримайтеся якомога далі від потенційних цілей — армійської техніки та автомобілів.

• Обирайте маршрути, якими потенційні цілі зазвичай не користуються.

• Якщо ви випадково натрапили на те, що, на вашу думку, є вибуховим пристроєм, нічого з ним не робіть. Просто відійдіть на безпечну відстань і попередьте перехожих. Повідомте про свою знахідку в екстрену службу.